Рекомендації педагогам щодо підвищення ефективності формування умінь дітей під час самостійної пізнавальної діяльності

 З метою підвищення ефективності формування умінь дітей педагогу необхідно:

забезпечити комфортний мікроклімат у групі – добирати відповідні інтонації голосу, доброзичливо ставитися до дітей та сприяти доброзичливим стосункам між дітьми, враховувати їхнє бажання спілкуватися, брати ту чи інакшу участь у діяльності тощо;

ніколи не примушувати дітей виконувати будь-які дії;

передбачати дії та матеріальні умови (запасні знаряддя, матеріали), щоб дати змогу дитині, за бажання, виправити допущені помилки;

доброзичливо звертатися до кожної дитини на ім’я, уникати різних категоричних негативних оцінок, зауважень. Прагнути, щоб оцінки та допомога більше надавалася дітьми, ніж педагогом – допомогу однолітка дитині легше прийняти;

бути для дітей прикладом  щодо того –

- як делікатно звернути увагу товариша на недоліки, попередньо відзначивши позитивне;

 - як зробити «м’яке» зауваження;

 - як дати пораду, показати, пояснити, запропонувати тренувальні вправи;

 -  як виявити своє схвалення результату діяльності, чи підбадьорити дитину;

 - пропонувати більш здібним дітям дізнатися, кому потрібна допомога, та запропонувати свої послуги;

учити дітей – лідерів помічати успіхи «слабких» дітей, та звертати на них увагу інших;

забезпечувати зміну ролей для кожної дитини – кожна має побувати у ролі лідера підгрупи,щоб відчути відповідальність, одержати задоволення від виконаного обов’язку чи турботи про товаришів. З цією метою слід варіювати обов’язки лідера. Для формування організаторських навичок дитину слід періодично ставити у такі умови, коли товаришам не обійтися без її допомоги;

гнучко змінювати завдання відповідно до того,як змінюються можливості дітей, щоб весь час діяти «у зоні найближчого розвитку», для чого –

- змінювати способи організації дітей:

регулювати кількість дітей у підгрупах, диференціювати завдання відповідно до індивідуальних можливостей дітей;

поступово ускладнювати зміст взаємодії дітей – передбачати більш ролей, самостійний їх розподіл,  визначення обов’язків, взаємодопомогу, взаємоконтроль, взаємооцінку;

домовлятися з дітьми про організацію та виконання, про критерії оцінки, способи контролю – спочатку пропозиції формулює педагог і обговорює з дітьми, а потім діти самі домовляються про все і розповідають про це педагогу, ставлять запитання, звертаються за допомогою тощо;

             - ускладнювати колективну діяльність за змістом:

        збільшувати питому вагу ігрових, трудових та навчальних завдань, що потребують значніших розумових та вольових зусиль;

         при підборі завдань різного рівня складності орієнтуватися на випередження, а ще – мати запас завдань  на випадок, якщо діти  легко виконають попередні завдання, щоб забезпечити достатнє навантаження;

         не допускати перевтоми дітей – це причина негативних емоцій, наслідком яких є зниження інтересу до пізнавальної діяльності; слід зняти втому, змінивши позу дітей; зробити необхідні вправи, переключитись на контрастну діяльність.